Влітку, 12 липня 2009 року, вперше відбувся проект „19+”, проект для сильних духом людей, не злякаюсь цього слова: екстрималів, для людей, які люблять гори та яким вже за 19 :). Багато було цікавих моментів, труднощів, емоцій та різних вражень, самому передати все те, що там було, дуже складно. Тому запитаємо учасників проекту – що вони про це думають:

Що для тебе проект „19+”?
nazar: Проект „19+”  – это для меня, прежде всего, возможность отдохнуть в хорошей компании. Ну а во-вторых, открыть для себя много нового и захватывающего!
Вітя: Це чудова можливість побувати в Карпатах, побачити велич Бога, поспілкуватися з цікавими людьми та перевірити себе в різних есктимальних ситуаціях, а потім весь рік, а може навіть більше, згадувати цю неповторну поїздку!
Вася: це втілення моїх мрій.
e-jeka: В первую очередь – это  вызов себе: смогу или нет, сломаюсь или буду счастлив. Это не забываемые ощущения, это природа, которую не увидишь нигде в другом месте, это новые друзья и люди, с которыми ты что-то пережил и, встречая их в церкви, здороваясь с ними, понимаешь, что между вами есть что-то общее и это сближает и переводит на новый этап отношений.
Ваня: Класний відпочинок!
Оля: Так, для мене це теж відпочинок
Олександр Ющенко: Новые впечатления, общение.

Який найяскравіший спогад проекту „19+”?
e-jeka: Самый яркий момент – когда стихия в виде грозы и тучи волн приближается к тебе по вершине горы, и ты чествуешь всю мощь этого природного явления, вплоть до мурашек по коже. Еще незабываемым есть то, когда рядом с тобой ударяет молния, и ты на себе ощущаешь разряд.
Олександр Ющенко: Когда мы поднялись на самую вершину и начался ливень.
Оля: Так! А потім ми втікали від блискавки та хмари))
Вітя: Там багато чого було, про що можна згадувати, деякі моменти з посмішкою. Наприклад, коли Сашко Ющенко сів на свій рюкзак, в якому була пінка для волосся (навіщо вона йому здалася в горах...), а потім відмивав від неї продукти :-) або коли Назар Драга перевернув на себе тарілку з кашею. Ну а деколи було зовсім не до сміху, особливо коли не знаєш куди йти далі чи коли розумієш, що бігати швидше за блискавку ти не вмієш.
Ваня: Спуск с гори в дощ, щільне оточення хмарами і блискавкою, грім, ух-х-х...
nazar: Самые яркие воспоминания с прошлого года – это гроза на вершине горы!!!
Вася: Це сам проект та відпочинок з цікавими людьми.

Коли було найтяжче, а коли тобі було по-особливому легко?
Вітя: У тих випадках, коли люди не розуміють реальну небезпеку, було психологічно важко. А легше ставало після того, як з важкого рюкзака зникали запаси їжі.
Олександр Ющенко: Ехать в поезде, ходить по горам. Угадай, что из этого относится к „легко”, а что к „тяжело”? Правильно... ехать в поезде тяжело, ходить по горам легко.
Ваня: Збиратися на гору.
nazar: Ну, конечно, тяжелей всего было подниматься в гору, хотелось все оставить и вернутся домой, а легче всего – это собирать и есть чернику!
Оля: Найтяжчою була перша гора, а що було легким, навіть не пам’ятаю)))))
Вася: Все було ду-у-у-у-же добре!
e-jeka: Самое тяжелое – это первые два дня, когда организм отказывается идти. И еще тяжело – когда не знаешь, куда идти, потерялся на карте. Самое странное ощущение легкости, когда приходишь на вершину горы: прежде всего ты хотел упасть от усталости, но как только поднялся – полон сил и радости оттого, что ты здесь и видишь всю красоту.

Які б ти привів аргументи для того, щоб рекомендувати їхати саме на такий „відпочинок”, а не на будь-який інший?
Вася: Хлопці, це проект, який я так довго чекав, від нього можна отримати море задоволення та екстриму!!! Вражень багато, але описати це дуже важко!!!
nazar: Езжайте в „19+” – так вы еще не отдыхали!
Ваня: В оточені гір, полонин, де водоспад, чорниця, гірські струмочки, ночівля під відкритим небом. Також їжа на вогнищі високо в горах має особливий смак.
e-jeka: Отдых на море на 2-й-3-й день надоедает. „19+” захватывает  и с каждым новым днем ты понимаешь, что не зря сюда приехал.
Оля: Навіть не знаю, але після моєї розповіді про наш похід багато є бажаючих)))
Олександр Ющенко: Ну это легко. Потому что ходячий, а не стоячий)
Вітя: Взагалі то безпечніше залишитись удома, безпечніше не лізти у гори, безпечніше триматись подалі від різних хижаків, точно безпечніше обминати підземні лабіринти та печери, але хіба це цікаво...

Якщо знову буде такий проект, ти поїдеш?
Вася: Із задоволенням!!!!
Ваня: Так, поїду.
Оля: Звичайно, і якщо можна, візьму з собою 3-4 друзів)))
e-jeka: Да, хотя стремно, как в первый раз :)
Вітя: Швидше за все поїду, якщо в вартість подорожі не буде входити пейтбол.
Александр Ющенко: Возможно.
nazar: С удовольствием поеду ещё раз и вас приглашаю!
Вася: В мене залишилися від „19+ „ лише класні емоції!!!!
Оля: КОЛИ ЇДЕМО???
Олександр Ющенко: Мне выделялась вся эта "ситуация" тем, что я никогда ещё не ходил по горам, потому собственно и понравилось. С этого так же выплывает, что, если снова устраивает подобное мероприятие, то 100% должен быть на 100% другой маршрут.

Чи візьмеш із собою дружину...?
Ваня: Можна!

Какое условие для того, чтобы пойти?
e-jeka: Желание!

Що тебе навчила ця поїздка?
Вітя: Незважаючи на перешкоди, йти далі та досягати поставленої мети.

Як ви вже зрозуміли, „19+„ – це яскравий проект, в якому класно проводиш час і який залишається в пам’яті на все життя! Цей рік – тільки початок, попереду ще багато гір, на яких поки що не була „Гірська зупинка”! Ми йдемо далі!!!

дивись фото >>>
відео >>>