Були труднощі, перешкоди, випробовування та переживання поруч із радістю, щастям, усмішками, натхненням, щирістю та дружбою.
Я так почав цю розповідь про табір, бо дійсно саме так все і було.

Як завжди наш табір проходив у Закарпатській області біля міста Свалява. В цьому році у нас відпочивала лише двадцять одна молода особа, але це надало табору особливої атмосфери та настрою. Завдяки такій кількості молоді ми більше поспілкувалися, більше знайшли собі нових друзів, ми більше змогли ходити по горах та милуватися Божими творіннями. Програма табору була дуже різноманітна та цікава: ми провели одну ніч  на горі, побували на о. Синевір, провели різноманітні ігри, чудові вечори біля багаття та багато іншого. Тут вже фото репортажі по кожному дню розкажуть самі за себе!
Та мені хотілося б вам розповісти не про те яка була програма та як все відбувалося, а поділитися тим як Бог благословив наш табір.

Під час підготовки персонал багато молився за успішне проведення табору.  Ми розуміли, що успіх залежить не від нас та наших вмінь, а від Божого благословення. Ми молилися про те, щоб Він сам провів цей табір і лише використовував нас у Своєму служінні.

Першим благословінням, як банально це не звучить, була погода. На відміну від минулого року, коли майже кожен день йшли дощі, у цьому році все йшло як за планом: коли йшли в походи було сонечко, коли верталися втомлені, був дощ і всі відпочивали. Для нас це було щось надзвичайне. Ті, хто були в минулому 2006 році, думаю цілком мене зрозуміли!

Далі - це дружня атмосфера табору, яку створив Бог. Вже в середині табору, на вечірньому служінні вийшла одна команда та сказала, що вона нехоче  перемагати та визначатися хто кращій, а хоче дружити та в дружній атмосфері проводити час. У наступний вечір вийшла інша команда. Більше того на третій вечір вийшла команда персоналу! Всі команди вибачалися за те, що вони недостатньо прикладали зусиль для досягнення дружньої атмосфери. Після цих подій всі намагалися бути більш дружніми, більше турбуватися та переживати один за одного. Особисто для мене ця ситуація стала прикладом того, як Бог працює над нами, як Він змінює людей, змінює ставлення та відношення один до одного.

Найбільшим благословенням було те, що Бог показав нам, що табір пройшов немарно, що всі зусилля, кошти та час були виправданні. В таборі аж шість молодих душ попросили щоб Бог увійшов у їхнє життя! А саме: Наташа Гарланова, Вадим Уставчиков, Льоша Масло, Антон Шевченко, Костя Іванов та Ріма Донцова. Для кожного із цих молодих людей цей крок був досить нелегким, багато було сумнівів та переживань на їхньому шляху. Ми навіть і не сподівалися, але стали свідками того, як Дух Святий розмовляв із людьми, як Він торкався їхніх сердець. Дух Святий говорив не лише до тих, хто сказав при всіх про своє бажання слідувати за Господом, але й до інших учасників наметового табору. Ми віримо, що Бог продовжує і зараз працювати в серцях молоді.
Коли ви згадаєте про наш табір, то будь ласка моліться за тих, хто в ньому перебував, моліться за тих, у кого з’явилося бажання іти за Христом!

Особиста подяка від усієї команди, що працювала в таборі тим, хто хвилювався за нас та підтримував молитовно. Дякуємо всім, хто допоміг нам фізично та затратив на це свій час. Дякуємо тим, хто підтримав нас матеріально. Дякуємо вам та вашим родинам за небайдужість у ділі Божому! Ми дякуємо за вас Господові, і віримо, що Він благословить вас рясно!
Ми дякуємо Богу за те, що він використовує нас у своєму служінні!

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом! /1Кор. 1:26-31/